Час минає дуже швидко, і батьки малюка вирішують, що настав час віддати дитину у дитячий садок. Це дуже відповідальне рішення і важкий період для дитини, для родини, але, процес адаптації дитини можна зробити набагато легшим.

Адаптація– це не добре і не погано, це нормально, нові умови – завжди стрес. У незнайомій ситуації дитячого садка дитина переживає нові емоції, вчиться розлучатися з мамою, звикає до нового розпорядку дня до нових людей, до нової їжі і нового місця, до нової мікрофлори. Можна це порівняти з відчуттями космонавта, вперше вийшовшого у відкритий космос. Адаптація зачіпає весь організм: від шлунково-кишкового тракту до імунної системи.

Але переживати стрес можна по-різному. Конструктивно – освоюючи нові умови, або деструктивно – руйнуючи самого себе. Фахівці окреслили 3 вида адаптації:

легка адаптація - поведінка нормалізується протягом 10-15 днів; дитина відповідно нормі додає у вазі, адекватно поводиться в колективі, не хворіє протягом першого місяця відвідування дошкільного закладу;

адаптація середньої тяжкості - зрушення нормалізуються протягом місяця, дитина на короткий час втрачає у вазі; може наступити одноразове захворювання тривалістю 5-7 днів, є ознаки психічного стресу;

важка адаптація триває від 2 до 6 місяців; дитина часто хворіє, втрачає вже отримані навички; може настати як фізична, так і психічне виснаження організму

Як проходить адаптація?

Перший етап– орієнтовний. Дитина потрапляє у нову ситуацію, і що в ній робити, абсолютно не зрозуміло. Одні діти плачуть, інші захоплюються новими іграшками і, здається, не помічають змін.Потім ефект новизни проходить, дитина вже втомилася від щоденної необхідності рано вставати і йти кудись, від розлуки з мамою. З’являються сльози по ранкам і істерики ввечері. Дитина може втратити у вазі або навіть захворіти. Цей період займає близько двох тижнів у разі легкої адаптації, місяць-півтора – у разі середньої, у важких випадках затягується надовго.Наступний етапзвикання вже не такий яскравий, здається, що вже все закінчилося. Але це не так. Навіть якщо дитина не плаче вранці, їсть, спить і активно грається, адаптація ще триває. Просто малюк вже почав справлятися зі стресом. На цьому етапі його ні в якому разі не можна перевантажувати, інакше може статися зрив, що, швидше за все, обернеться хворобою дитини.

Спочатку діти ходять туди на пару годин, потім до обіду, через деякий час починають залишатися на тиху годину, а на повний день залишаються тільки тоді, коли дитина вже в змозі не страждати. Це іноді викликає невдоволення батьків: мовляв, вихователі не хочуть працювати, ось і вимагають під приводом адаптації забирати дітей так рано. Адже дитина вже не плаче і цілком могла б через два тижні ходити в дитячий садок на весь день. Звичайно, могла би. Але це і було б те саме перевантаження, яке вилилося б у постійні хвороби дитини. Тому дуже важливо розуміти, що м’яка адаптація – це турбота саме про дитину.

ПОРАДИ БАТЬКАМ ЩОДО АДАПТАЦІЇ ДИТИНИ В ДОШКІЛЬНОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ

ОПТІМАЛЬНИЙ ВІК МАЛЮКА ДЛЯ ПОЧАТКУ ВІДВІДУВАННЯ ДОШКІЛЬНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ - ЦЕ АБО 2,5 РОКУ, АБО ВІК ПІСЛЯ 4 РОКІВ. ЦЕ ОБУМОВЛЕНО ТИМ, ЩО ДО 2,5 РОКІВ ДИТИНА ДОСИТЬ САМОСТІЙНА ОСОБИСТІСТЬ, ПОТЕНЦІЙНО ГОТОВА ВЛИТИСЯ В КОЛЕКТИВ, АЛЕ В 3 РОКИ МАЙЖЕ У КОЖНОЇ ДИТИНИ СПОСТЕРІГАЮТЬСЯ ВІКОВІ ЗМІНИ В ПОВЕДІНЦІ, І КРАЩЕ, ЯКЩО ПЕРІОД АДАПТАЦІЇ ДО ДИТЯЧОГО САДУ НЕ БУДЕ ЗБІГАТИСЯ З КРИЗОЮ ТРЬОХ РОКІВ.

Допомогти своєму малюкові простіше пережити розставання з мамою і звикнути до нового етапу в житті можна. Заздалегідь, десь за 2-3 місяці, починайте його готувати.

1) зробіть режим дня дитини максимально схожим на режим, дотримуваний в дитячому саду. Підйом в 7:00-7:30, сніданок близько 8:30-9:00, обід в 12:00, післяобідній сон до 15:00, вечеря в 19:00-19:30, далі нічний сон - лягати спати потрібно не пізніше 21:00. Треба намагатися не зрушувати графік більш, ніж на півгодини, навіть у вихідні дні.

Важлива дрібниця, або про що не варто забувати: Придбайте до садка кілька комплектів зручного одягу. Бажано, щоб якийсь час дитина походив в ній будинку, щоб заздалегідь подивитися, наскільки одяг зручний у носінні і простий для одягання і зняття самим малюком. Наприклад, застібки повинні бути простими (гудзики, липучки) і перебуває в доступному для дитини місці (бажано спереду).

2) допоможіть вашому чаду придбати елементарні навички самообслуговування. Як правило, дітки, які вміють самі їсти ложкою, пити з кухля, писати і ходити на горщик, вмиватися і мити руки, витирати руки рушником, намагаються одягатися і роздягатися, а також які самостійно засинають, відчувають себе впевненіше і легше звикають до нового етапу життя - ходити в дитячий сад.

3/) завчасно і плавно привчайте дитину перебувати якийсь час без вас. Навіть якщо раніше малюк проводив весь час з мамою, тепер частіше залишайте його з іншими родичами, близькими друзями сім'ї або нянею. Нехай звикає до того, що мама може піти, але вона завжди за ним повернеться в той час, в який обіцяла. Намагайтеся повертатися до малюка вчасно, і поступово малюк сприйме знаходження без мами як нормальне природне явище, власне, як воно і є.

4) дуже знадобляться навички спілкування - з однолітками, а також з малознайомими і новими дорослими. Перед тим, як піти перший раз в сад, візьміть за звичку частіше гуляти на дитячих майданчиках, ходити в гості, зустрічати гостей у себе вдома, а також відвідувати інші заходи, де можуть бути діти, особливо, уже відвідують дошкільні освітні установи. Учіть дитину спілкуватися з однолітками - грати разом, ділитися іграшками, не віднімати чужі іграшки, вміти постояти за себе. Показуйте своєю поведінкою та словами, як треба чинити в різних ситуяціях. Давайте можливість дитині спробувати вирішити конфлікт самостійно, не поспішайте йому на допомогу відразу. Учіть дитину знайомитися: спочатку самі показуйте, як і що прийнято говорити, потім все частіше давайте проявляти ініціативу йому.

5) ненав'язливо розповідайте дитині, що таке дитячий сад - що туди ходять дітки, коли підростають, як тато і мама ходять на роботу, там дітки грають, гуляють, малюють, читають, танцюють, спілкуються, там багато різних іграшок і книг. Можна навіть пограти в дитячий сад, показавши в грі, як діткам там цікаво і добре, що вони там роблять і обов'язково як наприкінці «дитсадівського дня» їх забирають додому мами і тата. При бажанні можна заздалегідь познайомитися з вашим вихователем.

6) завжди відгукуйтеся про дитячий садок в позитивному ключі, з упевненістю, що дитині там сподобається. Ніколи при дитині не лайте майбутнього вихователя і не лякайте малюка садом.

А головне, запасіться терпінням: адаптація до дитячого саду може тривати від кількох місяців до півроку. У цей період дитина може гірше спати і їсти, більше вередувати й вимагати уваги до себе, частіше хворіти. Від вас вимагається уважне і доброзичливе ставлення до свого малюка, розуміння його труднощів, любов і віра в те, що він обов'язково справиться.

Поставтеся до походу в садок серйозно, адже, по суті, це перша «робота» малюка. Підтримайте його!

ПРАВИЛЬНА ПОВЕДІНКА РІДНИХ В ПЕРІОД АДАПТАЦІЇ:

-говорити дитині, що вона вже доросла,-не залишати надовго - на цілий день в групі.-погуляти після відвідування на майданчику садка,-давати із собою улюблені іграшки,-повідомляти вихователя про особливі звички дитини,-довіряти працівникам установи,-придумати ритуал "прощання" і обіграти вдома,-зустрічати дитину з посмішкою,-розповідати дитині якомога більше доброго про садок,-підтримувати самостійність дитини вдома.

Чого не потрібно робити:

-негативно відгукуватись про спеціалістів закладу,-наказувати вдома дитину за капризи в садку,-виявляти тривогу, неспокій, плакати з приводу важкого звикання малюка,-забороняти контакти з іншими дітьми,-залякувати дитину дитячим садком.

Ознаки позитивної адаптації дитини в садку - хороший апетит, спокійний сон, адекватна реакція на діяльність з вихователем, бажання спілкуватись з дітьми, іти в групу, нормальний емоційний стан.

ЯК ЗРОБИТИ ДОРОГУ ВЕСЕЛОЮ І ЦІКАВОЮ?

Вранці батьки поспішають на роботу, а дітям зовсім не хочеться нікуди йти… Як же зробити дорогу до дитячого садка веселою і цікавою – і для дітей, і для дорослих?

Якщо у дитини кепський настрій – розкажіть їй казку або вигадану оповідку про подорожі гномиків, про те, як зайчик, хом’ячок, лисенятко ходили до школи через небезпечний ліс.Фантазуйте! Дитина зацікавившись, може продовжити розпочату вами історію. Це не лише розвеселить її, а й допоможе розвиткові її уяви та мовлення.Повторюйте вивчені з дитиною віршики, співайте пісеньки або пограйте з нею в «Буріме»: нехай вона скаже два слова, що закінчуються на співзвучний склад, а ви придумайте рядки, в яких ці слова римуються. Потім навпаки – ви загадуєте, а дитина римує. Скажімо «бджілка» - «квітка»: «Пролетіла бджілка і зраділа квітка».Можна також вигадувати разом з дітьми загадки. Наприклад, «Руда, хитра…(не відгадав – продовжуйте далі) живе в лісі за зайцями ганяється».І нехай спочатку це буде не дуже образно й складно – але ж весело!

Це потрібно знати!

Чи мають право неповнолітні особи забирати своїх братів і сестер з дошкільного навчального закладу?

Відповідно до статті 150 Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 р. №2947- ІІІ (із змінами, далі — (сімейний кодекс) батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Частиною 6 статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 р. № 2402-ІІІ (із змінами, далі — Закон № 2402) встановлено, що батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до Закону № 2402.

У частині 3 статті 8 Закону України «Про дошкільну освіту» від 11 липня 2001 р. № 2628- ІІІ (із змінами, далі — Закон № 2628) зазначено, що батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність перед суспільством і державою за розвиток, виховання і навчання дітей, а також збереження їх життя, здоров'я, людської гідності.

Згідно з частиною 2 статті ІІ Закону № 2628, дошкільний навчальний заклад створює безпечні та нешкідливі умови розвитку, виховання та навчання дітей, режим роботи, умови для фізичного розвитку та зміцнення здоров'я відповідно до санітарно-гігієнічних вимог та забезпечує їх дотримання.

Тобто, вищезазначені норми встановлюють відповідальність батьків або осіб, які їх замінюють, та дошкільного навчального за­кладу за навчання дітей, збереження їх життя та здоров'я тощо.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до частини І статті 6 Сімейного кодексу, правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття.

Частина 2 статті 6 Сімейного кодексу визначає, що малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років. Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.

Відповідно до статті 32 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 р. № 435-ІV (із змінами, далі — Цивільний кодекс) фізичні осо­би у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років мають неповну цивільну дієздатність.

Умови набуття та надання повної цивільної дієздатності визначаються статтями 34 та 35 Цивільного кодексу.

3 огляду на це, забирати з дошкільного навчального закладу своїх братів та/або сестер має право лише особа, яка досягла повноліття.